Видання та публікації

Полеглих ми так і не поховали… Бойовий шлях 85-го Мараморосько-Угочанського піхотного полка австро-угорської армії. 1914–1918

Глибоке військово-історичне дослідження маловідомих і незаслужено забутих сторінок Першої світової війни допомогло вперше описати бойовий шлях одного з полків австро-угорської армії, 85-го Мараморосько-Угочанського, який формувався на території сучасних Угорщини, Румунії та Закарпатської області України. Використані маловивчені бібліографічні та архівні матеріали, унікальні фотографії та ілюстрації, в тому числі з приватних колекцій. Об’єктивність та змістовність книги посилюється тим, що опис бойових подій подається з різних сторін, в тому числі протиборчих, підтверджується свідченнями з мемуарів, спогадів, щоденників безпосередніх учасників тих драматичних подій. Наведений мартиролог полеглих містить 3211 прізвищ вояків полку, більшість з яких є прадідами нинішніх закарпатців.
Призначена для істориків, краєзнавців, військових, для всіх, кому не байдужа історія рідного краю, кому важливий і дорогий свій родовід.

“Неси мамці жалість мою…” Закарпатці у Першій світовій війні

Військово-історичне дослідження, в якому на основі маловідомих архівних та бібліографічних даних описана участь у Першій світовій війні солдатів різних національностей, мобілізованих з території сучасного Закарпаття. Подана достовірна інформація про військові підрозділи ав-
стро-угорської армії, в яких воювали закарпатці, описані найбільші бої та військові операції, в яких вони брали участь. Вперше наведені військові кладовища, на яких були поховані сини Срібної Землі. На підставі опрацьованих архівних матеріалів міст Прага та Будапешт складений мартиролог, який містить 1516 прізвищ вояків з інформацією про дату, обставини, місце загибелі та місце поховання кожного. Алфавітний покажчик полеглих дозволяє нащадкам-сучасникам знайти і вшанувати своїх прадідів, яким випала драматична доля свого покоління.
Призначена для істориків, краєзнавців, військових, для всіх, кому не байдужа історія рідного краю, кому важливий і дорогий свій родовід.

«Я ще гадав ґаздувати, але мушу воювати…» Бойовий шлях 66-го Унгварського піхотного полку австро-угорської армії. 1914–1918

Військово-історичне дослідження, в якому на основі маловідомих архівних і бібліографічних матеріалів описаний бойовий шлях у Першій світовій війні 66-го Унгварського піхотного полку австро-угорської армії, до якого мобілізовували солдатів різних національностей з території нинішніх Словаччини, Угорщини та Закарпатської області України. Вперше в українській документальній літературі описані бої цього військового підрозділу на Російському, Сербському, Італійському та Румунському фронтах та перебування у складі експедиційного корпусу в Україні (1918 р.); наведені військові кладовища, де були поховані воїни 66-го, сини комітатів Унг та Земплін. На підставі опрацьованих автором архівних документів Праги і Будапешта представлений мартиролог, який містить 854 прізвища воїнів із Закарпаття з інформацією про обставини, місце загибелі та місце поховання кожного солдата.
Призначена для істориків, краєзнавців, військових, для всіх, кому не байдужа історія рідного краю, кому важливий і дорогий свій родовід.

MANYŁOWA BIESZCZADZKI EPIZOD Wielkiej Wojny

Manilowa to góra pamięci, której nazwa nadal jest nieczytelna dla tysięcy Europejczyków. To „karpackie Verdun”… naturalnie na dużo mniejszą skalę. Tysiące żołnierzy armii austro-węgierskiej i rosyjskiej różnych narodowości i wyznań z całego kontynentu europejskiego (z terenu dzisiejszych Republik Austrii, Węgier, Czech, Słowacji, Ukrainy, Rumunii, Polski, Chorwacji, Litwy, Serbii, Mołdawii, Gruzji, a także Rosji i Białorusi) pozostała na zawsze na szczycie i zboczach Manilowej oraz w jej okolicach. To smutne, że większość poległych tu zimą 1915 r. żołnierzy nadal jest pochowana jako nieznana, a lokalizacje cmentarzy i grobów wojskowych, na których oni spoczywają, są nadal słabo zbadane i nie do końca ustalone. To, smutne, że żołnierze Wielkiej Wojny, którzy tu padle zostali pochowani bez żadnego należnego im honoru, nie byli opłakiwani i o nich nie o pieśni … i, że byli zapomniani przez ponad 100 lat, jest cichym wyrzutem dla wszystkich kolejnych pokoleń. Setki rodzin dzisiejszych Europejczyków odnajdzie swoją rodzinną historię na Maniłowej, gdy ujawni ona swoją tajemnicę, o walkach mających tu miejsce, o których nie wiedziały przez całe stulecie.
Манілова – ментальна для тисяч і тисяч європейців гора. Це Карпатський Верден… можливо менших масштабів, але не менших страждань. На вершині і схилах Манілової та навколишній території назавжди залишилися тисячі воїнів австро-угорської і російської царської армії різних національностей і віросповідання з цілого Європейського континента (з території нинішніх Австрії, Угорщини, Чехії, Словаччини, України, Румунії, Польщі, Хорватії, Литви, Сербії, Молдови, Грузії, а також Росії і Білорусії). Сумно, що більшість полеглих солдатів захоронені як невідомі, також ще мало досліджені і неповністю встановлені місця військових цвинтарів і поховань, де лежать ці вояки. Німим докором всім наступним поколінням є і те, що солдати були захоронені без належного вшанування, не відспівані і не відплакані… і забуті на 100 років. Сотні родин нинішніх європейців знайдуть на Маніловій свою родинну історію і розкриють свою сімейну таємницю, про яку не знали протягом цілого століття.

Таємниця перевалу Бескидклаусе і військового цвинтаря в Синевирській Поляні

Бої за Торуньський перевал у січні-травні 1915-го під час Зимової Карпатської битви ввійшли в аннали Першої світової. Опрацьовані авторами статті нові невідомі архівні документи дозволяють уперше дізнатися про ці «білі плями» нашої регіональної військової історії, яка по праву належить до спільної європейської спадщини.

Василь Ільницький: журналістика на зламі тисячоліть: біобібліогр. покажч.: до 65-річчя від дня народження

Біобібліографічний покажчик «Василь Ільницький: журналістика на зламі тисячоліть» – четвертий випуск у серії «Закарпатська публіцистика в іменах: бібліографія». Видання, підготоване Закарпатською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Ф. Потушняка до 65-річчя від дня народження Василя Івановича Ільницького, багатогранно представляє доробок авторитетного журналіста, публіциста закарпатських і всеукраїнських друкованих й електронних медіа, людину з чіткою громадянською позицією та державницькими поглядами, багаторічного редактора одних із перших незалежних газет «Срібна земля», «Срібна земля- ФЕСТ», власного кореспондента газети «День» по Закарпатській області, а нині – директора Інформаційно-видавничого центру УжНУ.
Видання буде цікаве бібліотекарям, журналістам, дослідникам, студентам, шанувальникам преси та історії краю.

Лавер О.Г., Фатула Ю.М., Лавер В.О. Військові та цивільні втрати населення Закарпаття у роки Першої світової війни
(історико-статистичне дослідження)

Пропонована публікація присвячена маловивченій, але актуальній темі – встановленню втрат закарпатців у роки Першої світової війни. Актуальність теми дослідження полягає у тому, що на тлі достатньої вивченості цього питання по всім воюючим державам, на рівні окремих
регіонів залишилося ще багато невияснених моментів.
Ця обставина повною мірою стосується нашого рідного краю – Закарпаття, адже закарпатці прийняли активну участь у Першій світовій війні у складі армії Австро – Угорщини. Відповідно, актуальним є питання встановлення військових втрат закарпатців у лавах австро– горської армії.